Кременчуцький професійний
Ліцей сфери послуг
(ПТУ №29)
   
 
Логін
Пароль
 
Десять заповідей для батьків.

1. Не навчайте того, з чим самі необізнані. Для правильного виховання дитини потрібно знати її вікові та індивідуальні особливості.
2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета – виростити її для життя серед людей.
3. Довіряйте дитині. Пояснюйте, що вона робить краще, а не гірше. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина опанує вміння їх самостійно виправляти.
4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена у своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.
5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість – ознака слабкості, демонстрація вашої невпевненості у собі.
6. Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам’ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.
7. Потурбуйтеся про те, що ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозвольте їй відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай вона вчиться розпоряджатися собою.
8. Не використовуйте у своїй практиці вислів: «Роби, якщо я наказав!» Замініть цю форму на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це не принесе тобі користь». Дитина має звикнути до того, що діяти необхідно не за наказом, а тому, що це доцільно, потрібно для когось.
9. Оцінюючи дитину, говоріть їй не тільки про те, чим ви особисто незадоволені, а про те, що вас радує. Не порівнюйте її із сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше опанувати ази батьківської мудрості.
Ніколи не говоріть, що вам бракує часу виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити». Ми виховуємо своїх дітей прикладом власного життя, власною системою цінностей, виховуємо своєю присутністю і відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, облаштуванням у квартирі, ставленням до праці та дозвілля. Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя.
Пам'ятка для батьків
1. Встановити і дотримуватися чіткого режиму дня, визначити обов'язки кожному члену сім'ї, спільно з дітьми планувати життя родини.
2. Постійно тримати в колі зору ліцейне життя дитини, цікавитися її успіхами і проблемами, труднощами і інтересами.
3. Знати коло товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування.
4. Виховання у дітей відповідальне ставлення до свого здоров'я, прищеплювати розуміння свого обов'язку допомагати батькам в майбутньому утримувати свою сім'.
5. Обговорювати (без повчань, залякування, докучливості) проблеми життя наркоманів, алкоголіків, токсикоманів.
6. Обмежувати доступ дітей до інформації, що популяризує шкідливі звички (окремі фільми, відеофільми, публікації).
7. Навчити дітей протистояти агітації прихильників нездорового способу життя.
8. Підтримувати постійний зв'язок із ліцеєм, допомагати йому у пропаганді здорового способу життя.
9. Знати і вміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків і т. д.
10.Бути готовим до консультації педагогами, психологами, медиками, до відвертої розмови з дитиною.

Права та обов'язки батьків
За нових умов суспільного, освітнього та технічного розвитку законодавство України чітко визначає межі відповідальності сім'ї за навчання і виховання дітей і саме батьки, чи особи, які їх замінюють, зобов'язані дбати про своїх дітей, створюючи належні умови для розвитку їхніх природних нахилів, зміцнення фізичного здоров'я, здобуття освіти тощо.
Сім'я - це первинне природне середовище, джерело духовної та матеріальної підтримки для дитини.
1. Будьте взаємо уважними, чутливими, уникайте сварок образ.
2. Подавайте дітям приклад такого ставлення до товаришів, сусідів, людей незнайомих, що потребують допомоги. Пам'ятайте, діти повторюють дії дорослих і перш за все батьків.
3. Успіх виховання дітей залежить від поєднання поваги до дітей з вимогливістю до них.
Дорослі часто забувають про те, як вони поводились в дитинстві, які інтереси і сумніви сповнювали їхні серця. Вмійте поставити себе на місце дитини. Поважайте в ній людину, цікавтеся її успіхами і невдачами. Поважаючи дитину, не забувайте про вимогливість. Поважати - не означає потурати.
4. Вправляйтесь зі своїми дітьми із гуманних вчинків. Організовуйте їхнє життя так, аби вони на дім могли виявити турботу про менших і допомагати старшим (правильний розподіл домашніх обов'язків), щоб вони були готові допомагати своєму товаришеві, були ввічливими з сусідами, знайомими.
5. Пам'ятайте, що виховуючи дітей, ви виконуєте не тільки батьківський, а й громадянський обов'язок перед державою.
Виховання в сім'ї - це виховання вчинками, діями, прикладами. А вони можуть бути або добрі, або погані.
Сина чи доньку треба змалку вчити самим влаштовувати свої справи, а не робити це за них, аж поки стануть дорослими. Щоб ваш одинак не став егоїстом, можна цьому запобігти, якщо у вашій родині він буде рівноправним членом колективу, де кожен мусить допомагати іншим, іти їм назустріч і заради них від чогось відмовитись.
Не давайте своїм дітям замість розуміння і співчуття лише тільки речі та гроші. Тоді не бракуватиме у них розуміння і вас самих - ваших радостей і страждань. Показуйте їм приклад, як правильно використовувати вільний час. Сім'я повинна забезпечити дітям радісне, щасливе дитинство, а найголовніше - добре підготувати їх до майбутнього життя. Це - основа батьківської любові і турботи.
Вплив сім’ї на формування шкідливих звичок у дітей


Особливості способу та стилю життя сімей, існуючі в сім’ях традиції щодо дотримання принципів здорового способу життя, погляди батьків щодо виховання дітей, практика їх виховних технологій та ставлення до здоров’я дітей належать до дієвих чинників мікросоціуму сім’ї, що значною мірою впливають на формування дитячого здоров’я.
Сім’я є і залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Вона має виступати основним джерелом виховання дитини, матеріальної та емоційної підтримки, психологічного захисту, засобом збереження і передачі національно-культурних цінностей прийдешнім поколінням. Саме сім’я повинна передусім залучати дітей до освіти, культури і прищеплювати навички здорового способу життя, загальнолюдські духовні цінності, норми суспільного життя.
Основними методами збереження та зміцнення здоров’я в умовах сім’ї мають стати формування культу здорового способу життя, профілактика захворювань та дотримання гігієнічних правил, в тому числі психогігієни, культури міжродинних взаємин у повсякденному житті, фізична активність, загартовування організму, повноцінне харчування, запобігання шкідливим звичкам - палінню, алкоголізму, наркоманії тощо.
Серед найважливіших факторів, що мають вплив на здоров’я, - особливості стилю та способу життя, психоемоційний мікроклімат в родині, де виховується дитина, характер стосунків батьків з нею.
Залежно від того, хто і як доглядає дитину, якими є стосунки між дорослими, серед яких виховується дитина, розвиток її може бути нормальним, прискореним або уповільненим.
У сім’ях, які мають дітей шкільного віку (за даними дослідження, проведеного Українським інститутом соціальних досліджень), батьки вважають, що найактуальнішими проблемами є низькі прибутки та побутові труднощі, а проблеми морального порядку, як стосунки між дорослими членами сім’ї та взаємини між батьками і дітьми, відходять на другий план.
Причинами такого становища дорослі вважають передусім відсутність вільного часу; завантаженість батьків вирішенням питань матеріального утримання сім’ї, що призводить до скорочення до мінімуму часу для спілкування з дитиною, заняття з нею спільними справами, проведення сімейного дозвілля, а це в свою чергу послуговує віддаленню дітей від батьків, психологічному розриву єдності між ними, що має свої наслідки у погіршенні здоров’я дітей.
Це в свою чергу зумовлює те, що дитина більше піддається впливу позадомашнього оточення (однолітки, друзі, старші товариші), які можуть спонукати дитину до вживання алкоголю та тютюну. Часто підлітки бажають здаватися дорослішими або "бути як усі". Формування негативних звичок також спричиняє агресивна повсюдна реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів. До того ж батьки вважають вживання алкоголю та тютюнопаління соціально допустимими явищами.
Значна частина батьків має недостатні знання щодо шкідливості цих звичок в сім’ях та байдуже ставиться до дозволеності дітям перебувати у задимлених сигаретами приміщеннях. Крім безпосереднього негативного впливу цих факторів на здоров’я дітей, це є чинником раннього призвичаювання дітей до алкогольних напоїв та тютюну. За даними проведеного соціологічного опитування батьків, значна частина дітей дошкільного віку (29,0%) перебуває в приміщеннях, в яких палять дорослі члени родини як у робочі, так і у вихідні дні. У вихідні дні під вплив середовищного паління підпадає значно більше дітей, ніж в будні. В ході дослідження виявлено ще одне надзвичайно негативне явище: майже кожна п’ята дитина (18,2%) в умовах сім’ї, в присутності своїх батьків вже до трирічного віку куштувала ті чи інші алкогольні напої, тобто вже мала "алкогольний" досвід.
Деякі батьки (1,5-2,0% батьків) самі пригощають цими напоями своїх дітей та регулярно дають їм випити певну кількість алкогольних напоїв. За їх міркуваннями, це робиться для поліпшення апетиту у дітей. З дорослішанням дітей частка дітей, які отримували алкогольні напої від своїх батьків, збільшується. Вищенаведені факти свідчать, що в умовах сім’ї дітям прищеплюється думка про дозволеність та допустимість вищеназваних звичок, що є одним з чинників залучення їх ще в шкільному віці до вживання алкоголю та тютюнопаління.
Протидією формування негативних звичок може бути формування свідомої позитивної установки на збереження свого здоров’я, формування ставлення до здоров’я як однієї з найзначніших загальнолюдських цінностей. Зважаючи на те що батьки не завжди приділяють цьому увагу та не всі батьки мають достатні знання з цього питання, виховну функцію, спрямовану на формування позитивно свідомого ставлення до свого здоров’я, має взяти на себе навчальний заклад.



Суїцид в молодіжному середовищі

Він є однією з причин підліткової смертності у віці 15-19 років. Тільки нещасні випадки та вбивства зустрічаються частіше в цій вікової категорії. Щороку все більше і більше підлітків скоюють самогубство. Дуже важко фіксувати спроби суїциду, оскільки в багатьох випадках батьки не звертаються в лікарню або самі спроби не вважаються такими. Згідно з даними, в 2005 році 17% старшокласників всерйоз замислювалися про спробу самогубства, 13% планували його; 8% здійснювали їх. Суїцидальна поведінка серед жінок і чоловіків відрізняється за характером, при цьому жінки втричі частіше роблять його. Тим не менш, юнаки в чотири рази частіше вмирають в результатіцих спроб через особливості методів. Дівчата часто вдаються до передозування наркотичних засобів або розтину вен, в результаті чого зростає ймовірність порятунку. Хлопці використовують зброю, вішаються або стрибають з висоти, що призводить до миттєвої смерті.
Фактори ризику
Більшість молодих людей, які планують самогубство, мають психологічні проблеми, такі як депресія або біполярний розлад (те, що раніше називали маніакально-депресивний психоз), залежність від алкоголю чи наркотиків або всі одночасно. Досвід і минуле підлітка так само збільшують ризик суїциду. Наприклад, сімейна схильність, попередні спроби завдати собі шкоди або відхід з дому. Підліток може вдатися до цього у відповідь на стресову ситуацію, втрату або конфлікт з іншою особою.
Насторожуючі ознаки
Перед спробою самогубства можна помітити певні ознаки. Якщо Ви помітили ознаки вживання наркотиків та алкоголю або депресивний стан, негайно зверніться за допомогою.
Дитина може повідомляти про запланований суїцид різними способами:
Словами
• разговори, записи або щось ще, що висловлює одержимість смертю.
• Постійні скарги на те, що він поганий чи "гнилий всередині".
• Вербальні натяки: "Краще б я помер!" "Не хочу більше бути для тебе проблемою!" "Немає сенсу" "Більше не побачимось".
Діями
• Видалення від друзів або сім'ї
• Змінами апетиту, сну або зовнішнього вигляду.
• Раптове падіння успішності.
• Всі свої справи призводить до ладу, наприклад, прибирає улюблені іграшки, приводить свою кімнату в порядок, викидає необхідні речі.
• Діє в поспіху, ворожий, роздратований або часто буває в гніві.
Почуттями
• Відчуває безнадійним, винним або збентеженим.
• Не виявляє інтересу до улюблених занять і майбутньому взагалі.
• Раптово змінює настрій, наприклад, перебуває в стані радості після періоду депресії (можливо, що таким чином знаходить вихід із ситуації).
Спроба самогубства однокласника, друга або кумира може дати імпульс до скоєння суїциду Вашою дитиною. Іноді спроби слідують одна за одною, коли один випадок провокує іншої людини, яка вже знаходиться на грані.

Що робити?

Якщо Ваша дитина постійно засмучений, злобний або відчужений, зверніть на це увагу і спробуйте налагодити контакт. Якщо Ви стурбовані тим, що дитина може нашкодити собі, прямо запитайте про це, хоча це може бути і не легко. Розмова допоможе йому усвідомити, що він не один і про нього піклуються. Якщо Ви стурбовані безпекою дитини, не залишайте його одного. Найбільш важливим є серйозне ставлення до спроби вчинити самогубство. Якщо Ваша дитина або хтось із Вашого оточення має такі наміри - зверніться в службу довіри.
 
«    Грудень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Грудень 2017 (2)
Листопад 2017 (7)
Жовтень 2017 (8)
Вересень 2017 (3)
Червень 2017 (6)
Травень 2017 (4)




Міністерство освіти і науккі України

 
 

Розробка сайтів - РХМ         Статьи